Чи формує сьогодні місто тарифи на воду, опалення, газ та інші? Ні… – заступник мера

Весна прийшла у Київ із новими порядками та проблемами – подорожчання «комуналки», «апгрейд» системи надання житлових субсидій, відключення гарячого водопостачання, тощо. Як вирішуватиме місто ці питання? – розповів заступник Голови КМДА Петро Пантелеєв.

З 1 квітня у Києві, як і по всій Україні, набрали чинності нові, підвищені тарифи на електроенергію та природний газ для потреб населення. З 1 травня аналогічна ситуація склалася і з тарифами на централізоване опалення та гаряче і холодне водопостачання. Водночас запрацював новий порядок надання населенню субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

Як і усе нове, ці ініціативи були негативно оцінені столичними мешканцями і спонукали місцеву владу до дії. Зокрема, у КМДА оголосили про реорганізацію ЖЕКів, перевірку обґрунтованості тарифів на комунальні послуги, активізацію роботи щодо оснащення будинків лічильниками теплової енергії, і навіть очистку водопровідної води за нібито новими технологіями.

 

Поміж тим, з 23 квітня, не рахуючи планових відключень, понад тисячу столичних споживачів залишилися без гарячої води через припинення газопостачання теплоджерел ПАТ «Київенерго» за борги перед НАК «Нафтогазом». На сьогодні, за інформацією компанії, без гарячого водопостачання з цих причин у місті перебуває 25 споживачів. Тож, «Україна Комунальна» поцікавилася у заступника Голови Київської міської державної адміністрації Петра Пантелеєва, як просувається реалізація намічених планів та вирішення актуальних для міста проблем.
– КМДА оголосила про реорганізацію ЖЕКів. Було заявлено, що це сприятиме поліпшенню якості обслуговування будинків і прибудинкових територій. Скажіть, будь ласка, як проходить реорганізація: що вже зроблено, планується та яким чином відповідні дії призведуть до покращення надання послуг із утримання будинків та прилеглих до них територій?
Рішення було прийнято восени, якщо точно. За цей час вже проведено 70% робіт запланованих заходів із реорганізації. Що саме передбачає реорганізація? Це, свого роду, антикризовий крок, покликаний врятувати систему надання послуг населенню в умовах зміни тарифів та зміни законодавства.
Восени минулого року у нас функціонувала структура, яка практично знаходилася в стані «піке». Витрати підприємств були значно більшими, аніж нарахування квартирної плати. Зростала заборгованість зі сплати податків, виплат заробітної плати, за спожиті енергоресурси тощо. Тобто виникали збитки підприємств, джерел для покриття яких не існувало, адже покриття цієї різниці з міського бюджету не спонукало б підприємства покращувати виробництво й шукати вихід із боргових тенет.

Це основні ключові моменти фінансових взаємовідносин у сфері міського житлово-комунального господарства, які вказували нам на необхідність змінити сам принцип управління та господарювання в бік підвищення якості та скорочення невиробничих витрат.
Насамперед, було вчетверо скорочено кількість керівників різних калібрів у цій сфері. Більше того, знижено витрати, які не стосувалися безпосередньо надання послуг населенню.
Зараз можна орієнтовно підрахувати, що економія відносно минулого періоду склала 100 млн грн на рік. За рахунок цих коштів ми змогли втримати тариф на обслуговування будинків та прибудинкової території на рівні 2010 року. На відміну від інших тарифів, які зараз стрімко зростають. Хоча ми також зіштовхнулися із процесами підвищення цін на пальне, електрику, підвищенням мінімально рівня заробітної платні тощо.
Отримана економія також дає можливість спрямувати кошти на ремонт будинків, на збільшення заробітної плати для «польових» робітників – двірників, майстрів, слюсарів та ін. Адже лише забезпечивши людям нормальні умови роботи, можна говорити про якість житлових послуг. А про які вимоги йдеться, якщо вони місяцями не отримували заробітну плату?!
Забігаючи наперед, нами також створена житлово-комунальна інспекція, яка вже починає працювати. Вона буде контролювати як муніципальні структури, так і монополістів. Адже зараз, коли споживачі перейшли на прямі договірні відносини з монополістами, необхідно створити структуру, яка б займалася захистом прав людини, якій важко відстоювати свої права перед потужними юридичними службами постачальників послуг.
– Однією з наболілих тем не лише для киян, але й усіх українців, наразі є підвищення тарифів. Столична влада запевнила, що не підвищуватиме квартплату – «єдиний тариф, котрий встановлюється міською владою» – і наполягатиме на перевірці обґрунтованості інших тарифів. Тобто КМДА не впливає на тарифи комунального «Київводоканалу» та «Київенерго», котра експлуатує теплові мережі, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, які належать місту і киянам? Які кроки зроблені міською владою у напрямку перевірки обґрунтованості встановлення тарифів на опалення, гарячу та холодну воду? 
Багато зараз навколо цього питання розмов. Давайте відштовхуватися від конкретних фактів. Чи формує сьогодні місто тарифи на воду, опалення, газ та інші? Ні, ані місто Київ, ані інші міста України. І як бачимо, розрахунки, які подаються по нашому місту і по інших містах, приблизно на одному рівні.
Однак чи впливає місто сьогодні на монополіста і на можливість економити для кожного жителя Києва? Так. Який це може бути вплив? Насамперед, це формування підходів до розумного споживання енергоносіїв. Тобто зараз наше завдання – стовідсотковий будинковий облік, який дозволить мешканцеві сплачувати лише за фактично спожиту послугу, а не за середньо вирахуваним тарифом. Тому ми зобов’язали монополіста – ПАТ «Київенерго» це зробити.
Наразі затверджено графік, складені адресні переліки і почалася робота зі встановлення будинкових теплових лічильників. Місто також бере участь у цьому процесі. Ми виділили певні кошти, але левова частина – це витрати монополістів.
Другий аспект – прозорість розрахунків. На сьогодні ми подали запити до Нацкомісії стосовно того, щоб отримати їхні розрахунки тарифів і, за дорученням мера, буде здійснено перевірку теплопостачальних організацій: це буде аудит відповідності цих розрахунків до реальної ситуації, обґрунтовані вони чи ні.
Це фахове питання, яке повинні розглядати спеціалісти кваліфікації високого ґатунку. Лише після цього можна буде ставити питання до самого тарифу – підходу й методики його розрахунку. Наприклад, в тому ж тарифі на теплову енергію, чи виправдані пропорції виробництва, транспортування і розподілу?
Багато хто говорить про технологічні втрати: великі вони чи малі. Зазначу, що певний рівень тепловтрат в процесі «доставки» послуги є навіть і в тих державах, де господарство, енергосистема знаходиться в кращому стані, тому робити цей показник ключовим – дуже спрощений підхід. Треба вивчити шлях формування тарифу комплексно і на результати цього аналізу зможемо опиратися в подальших переговорах вже на національному рівні. І в першу чергу, йдеться про підходи до тарифоутворення.
Ці підходи мають стимулювати до оптимізації роботи підприємств. Наприклад, в Ризі за 15 років основна теплопостачальна компанія знизила витоки в системі в три рази, знизила втрати в тепломережах в три рази, знизила кількість працюючих в три рази. І такий підхід передбачений вимогами до тарифоутворення у тому числі.
– Як просувається у столиці робота щодо оснащення житлових будинків лічильниками теплової енергії? Яку роль у цьому процесі мають відігравати кияни та коли Київ вийде на стовідсотковий облік теплової енергії?
Робота щодо оснащення житлових будинків лічильниками теплової енергії в столиці, як вже зауважувалося, розпочалася. Орієнтовна кількість лічильників, які повинні бути встановленні впродовж цього року, 4 тисячі.
Окремо є сегмент будинків, в основному невеличкі будинки, в яких за економічними та технічними показниками недоцільно встановлювати такі прилади обліку. Тому за цими будинками буде окрема методика розрахунку.
Наразі з них вже встановлено 90, решту плануємо встановити до початку опалювального сезону, для чого сформовано відповідний графік.
Місто жорстко контролює процес встановлення лічильників теплової енергії, який здійснює «Київенерго».
Це, насправді, колосальна робота, яка дасть киянам значну перевагу: можливість економити. Дивно, що цю роботу не розпочали раніше: за всі роки, скажімо, з 2000-го по 2015-й було встановлено лише 3 тисячі лічильників. Це менше третини від тієї кількості будинків, які необхідно оснастити вузлами обліку. І нам за рік необхідно зробити семимильний крок і ми його робимо.
Хочу зауважити, що кияни в жодному разі не платитимуть додатково за встановлення лічильників, тому я спростовую будь-яку інформацію про стягнення з мешканців грошей за встановлення лічильників. Безумовно, ми підключатимемо людей до процесу енергозбереження в будинку. Наприклад, уже зараз кожен житель будинку, де є лічильник може взяти участь у знятті показників приладу обліку. Перспектива енергозбереження на рівні окремо взятого будинку залежить від того наскільки зможуть об’єднати зусилля його співвласники. Адже для того, щоб досягти значної економії, знизити витрати на енергоносії потрібно у більшості будинків встановити індивідуально теплові пункти, замінити вікна, лампи тощо. Без коштів співвласників це зробити, практично, неможливо.
– Близько місяця тому більше двох тисяч столичних споживачів залишилися без гарячої води, понад тисячу через обмеження газопостачання теплоджерел «Київенерго» за борги перед НАК «Нафтогазом». Столична влада обіцяла посприяти вирішенню цієї проблеми. Які заходи вживає міська влада та чи скоротило місто власну заборгованість перед «Київенерго» за опалення бюджетних установ? 
Питання досить складне. З одного боку ми усвідомлюємо, що безкоштовного газу вже немає, ті часи вже історія. З іншого – кияни однозначно не повинні бути заручниками взаємовідносин між учасниками енергоринку. Тому міський голова Віталій Кличко особисто очолює і проводить переговори з НАК «Нафтогазом». Ми на рівні міської адміністрації, на рівні урядових структур знаходимо виходи зі цієї ситуації, і питання вирішується. На сьогодні без гарячої води залишаються лише ті будинки, де проводяться планові ремонтні роботи, де тривають гідравлічні випробування мереж.
Бюджетні установи зменшили суму, яку мають сплатити «Нафтогазу», практично на три чверті: з 500 млн грн до 180 млн грн. Це поточні нарахування, які не коректно називати заборгованістю.
Потягом усього часу підготовки до нового опалювального сезону ми будемо проводити роботу з НАК «Нафогазом» та ПАТ «Київенерго» щодо зниження заборгованості останнього за спожитий газ. У цих переговорах ми виступатимемо як посередники, оскільки конфлікт двох підприємств впливає на інтереси киян.
Важливо, що основна заборгованість «Київенерго» за спожитий газ – це 70-80% заборгованість за електричний газ, газ, який пішов на виробництво електроенергії. А це вже суто стосунки «Київенерго» і НАК «Нафтогазу», які не мають безпосереднього відношення до гарячого водопостачання або теплопостачання.
У цьому питанні у нас один із пріоритетів – це витримати темп, формат нормальних конструктивних відносин з НАК «Нафтогазом» і вийти на початок опалювального сезону з тим ресурсом, який нам дозволить без проблем пройти наступний опалювальний сезон.
– Наприкінці минулого року мер пообіцяв киянам «якісну питну воду з-під крану», днями було анонсовано про початок відповідної роботи у Оболонському районі. Розкажіть, будь ласка, детальніше про проект «Питна вода з-під крану».
Перш за все варто зазначити, що на сьогодні якість питної води в кранах киян відповідає усім нормам, які затверджені в Україні. Її стан перевіряється практично щодня відповідними держслужбами і Держсаніпідемстанцією, і безпосередньо лабораторіями водоканалу. Дані говорять про те, що воду з крану можна пити. Так, у нас були проблеми з Бортничами. Це питання наразі майже вирішене – реконструюється новий гідровузол, який буде введено протягом літнього періоду. Стосовно технічних заходів – вони зараз дійсно розпочалися і тривають. Більше конкретики буде в середині червня, коли ми звітуватимемо перед киянами за проведені роботи в Оболонському районі Києва.
– Що можна наразі сказати про старт надання субсидій киянам за новим порядком: чи є перші результати? Яким чином орендарі житла можуть отримати субсидію на оплату ЖКП? Скільки закладено коштів на субсидіювання населення?
Почнемо з кінця – фінансується відшкодування субсидій із державного бюджету. Як ми знаємо – це 24-25 млрд грн на ці цілі в цілому по Україні, в тому числі на місто Київ. Наскільки я розумію, вся потреба буде стовідсотково закрита по країні. Що стосується Києва, то у кожну квартиру разом з платіжками ми рознесли бланки для заяви і декларацій. Відправлення цих двох документів вже достатньо для того, щоб людина стала претендентом на отримання субсидії.
Орендарі за новим законом мають також право звертатися за субсидіями, тобто немає розподілу. Всі обмеження, усі рамки практично знято.
Що ми отримали? Зворотній зв’язок – 37 тис. звернень, з яких вже призначено субсидій – 3,8 тис. осіб. Тобто за цей досить короткий час, з 1 травня, це вагомий результат. Загалом наразі по місту 56 тис. родин є отримувачами державної допомоги.
Питання субсидіювання населення для нас дуже важливе, тому що на ньому безпосередньо тримається платіжна дисципліна, яка зумовлює роботу усіх підприємств житлово-комунального сектору. Чим більше людей у нас отримуватиме субсидію, тим краще вони розраховуватимуться за комунальні послуги. Тому завдання номер один на сьогодні – максимальне інформування людей. Ми провели навчання для працівників ЖЕКів, адже люди звикли ходити в ЖЕК і вирішувати там усі проблеми, пов’язані з комуналкою. Також проводимо тренінги з операторами 15-51, щоб вони могли відповідати кваліфіковано на запитання мешканців столиці, які надходять до міської адміністрації.
Інформування людей щодо отримання субсидії, встановлення будинкового обліку теплової енергії, перевірка обґрунтованості тарифів – це основне, над чим потрібно працювати, щоб ми могли втримати платіжну дисципліну, захистити людей і забезпечити нормальне функціонування комунального господарства.
Спілкувалася Катерина Ляшевська

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>